ШМАКОВ
Павло Михайлович
орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Народився в Бахмуті. Навчався у місцевій школі № 24. У шкільні роки займався боксом. Професійну освіту здобув в Артемівському індустріальному технікумі за спеціальністю механіка.
Працював на м’ясокомбінаті, згодом займався будівельними роботами. Після 2014 року працював у Польщі.
«Він любив робити татуювання, особливо друзям. У нього й самого було їх кілька. Але робив це для самовираження — не у професійному салоні, а просто для душі. Бувало, сидів і тушшю малював на шпалерах. Син завжди відгукувався, коли комусь була потрібна допомога, та був дуже пунктуальним, особливо коли йшлося про родину. Ніколи не був жадібним, завжди з усіма ділився», — згадує мати Павла Каріна Шмакова.
У 2021 році Павло підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив оператором зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї.
Повномасштабне вторгнення росії зустрів на Харківщині. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Ізюмському напрямку.
2 червня 2022 року Павло Шмаков загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.
Певний час доля військовослужбовця залишалася невідомою. Через два роки його особу вдалося встановити за результатами ДНК-експертизи.
15 листопада 2024 року Павла Шмакова поховали на Алеї Слави в Харкові.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У Павла залишилися батьки, сестра та брат.