ГУЦАЛ
Олексій Васильович

Біографія

Народився в селі Чорна Кам’янка на Черкащині. В юному віці переїхав до Бахмута. Працював у місцевих СТО, був уважним, відповідальним і висококваліфікованим спеціалістом. 

Після початку повномасштабного вторгнення евакуювався до Чернівців, де продовжив працювати водієм. У 2023 році добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив водієм-стрільцем 46-ї окремої аеромобільної бригади, мужньо боронив Батьківщину.

29 вересня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області Олексій зник безвісти під час виконання бойового завдання. Його доля тривалий час залишалася невідомою.

«Він був дуже світлою людиною. Завжди з жартом, з якоюсь дотепною приказкою. Прекрасно володів українською мовою. У будь-якій ситуації знаходив щось позитивне. Часто казав: “Як Бог дасть — так і буде”. Його в Бахмуті багато хто знав, він ніколи не проходив повз, якщо хтось потребував допомоги, завжди простягав руку. Такий добрий був, — розповідає колишня дружина Олена. — Хоч ми й розлучилися, але залишалися друзями. Він допомагав мені, дбав про нашого сина. Він був Людиною з великої літери, не ошукає, не образить, навчить мудрості. І господар справжній, золоті руки мав: будь-яку машину розбере, полагодить, знайде у чому річ».

Тіло Олексія повернули в Україну у 2025 році.
21 серпня відбулося прощання з Героєм. Його поховано на Центральному кладовищі в Чернівцях.

У Олексія Гуцала залишилися два сини, брат та племінники.